Понедельник, 25.09.2017, 11:00
Стахановский учебный комплекс
ЛНУ имени Тараса Шевченко
Главная Регистрация Вход
Приветствую Вас, Гость · RSS
Меню сайта
Форма входа
Наш опрос
Зачем вы учитесь в СПК
Всего ответов: 14
Статистика




Луганский Портал Топ
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
 
Главная » 2009 » Октябрь » 1 » Іван ВАКАРЧУК: Екзаменаційна сесія як вона є
13:22
Іван ВАКАРЧУК: Екзаменаційна сесія як вона є

На сайті Міністерства освіти і науки України наведено статтю міністра Івана Вакарчука, в якій йдеться про систему оцінювання знань студентів. Погляд міністра, як науковця, буде цікавим науковій спільноті. Наводимо статтю без купюр.

Міністр освіти і науки Іван ВАКАРЧУК:

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА СЕСІЯ ЯК ВОНА Є

"...але Ти все впорядкувавмірою, числом і вагою"

Книга Премудрости Соломона 11, 21

І. Оцінювання рівня знань студентів - процес складний і багатовимірний. З часу виникнення в ІХ столітті перших університетів академічний світ накопичив у цій ділянці величезний статистичний матеріал, на підставі якого встановлено певні емпіричні закони і співвідношення. Ці емпіричні "теореми" мають і теоретичне підґрунтя в таких науках, як теорія ймовірностей і математична статистика, становлення яких розпочато фундаментальними дослідженнями видатних математиків ще у XVII столітті.

Розподіл людей за здібностями до навчання і засвоєння знань є очевидним - незначна кількість людей є дуже здібними (включаючи і геніїв), велика й основна кількість є просто здібними, невелика кількість (але значно більша, ніж дуже здібних) - менш здібні. На процес виявлення і вимірювання здобутих студентами знань впливають багато випадкових факторів, як-от особливості характеру, зокрема надмірне бажання вчити лише певні дисципліни і нехіть та небажання вчити інші, або взагалі небажання вчитися, хворобливий стан протягом семестру чи в період екзаменаційної сесії, недовчені якісь розділи або пропущені лекції, психоемоційний стан - не все добре в цей період в родині чи у друзів, закоханість: Ці випадкові фактори спричиняють флюктуації (тобто відхилення значень величин від їхніх середніх) у процесі "показу" студентами своїх знань. Крім того, на оцінювання, якщо це не стандартне тестування без суб'єктивного фактора, впливають здібності та здатність викладача повною мірою виявити і оцінити знання студента. Також відіграють свою роль природні флюктуації стану викладача, хоча це в жодному випадку не повинно впливати на оцінку студента. Оскільки величини, що детермінують здібності людей, мають випадкову природу, а процес "демонстрації" знань та їх оцінювання також "забарвлюються" явищами флюктуаційного характеру, то аналіз результатів екзаменаційних сесій студентів обґрунтовано може опиратися на закони математичної статистики. Причому, з очевидних причин, можна очікувати дещо різних результатів оцінки навчання в осінньому та весняному семестрах.

ІІ. Ознаки статистичних закономірностей починають виявляти себе, коли кількість "об'єктів" системи становить 8-12. Це добре знають ті, хто займаються прикладними статистичними дослідженнями чи комп'ютерними симуляціями методом Монте-Карло. Очевидно, що до малочисельних магістерських груп добре вмотивованих молодих людей прямолінійне застосування статистичного аналізу може бути й некоректним, але коли йдеться про студентську групу у 25-30 осіб, і щобільше про потік з кількох груп, то тут закон великих чисел, згідно з яким, у нашому випадку, студенти розподіляються за своїми оцінками, показує свою силу і всеохопність повною мірою.

Історичний досвід оцінювання студентів зведено в добре відомих матеріалах Лісабонської конвенції (Лісабон, 1997) та Болонської декларації (Болонья, 1999). Вітчизняна практика, якщо провести відповідне шкалювання, цілком узгоджується з цими результатами. Наведемо тут цю ECTS-таблицю розподілу студентів за рівнем знань з проекцією на нашу п'ятибальну шкалу оцінювання. Саме за цією таблицею працюємо і ми в Україні після приєднання у 2005 році до Болонської декларації.

Оцінка за ЕСТSОцінка за п'ятибальною шкалоюХарактеристика оцінкиКількість(у відсотках) студентів, які успішно склали сесію
А5ВІДМІННО- відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок10
В4,5ДУЖЕ ДОБРЕ - вище середнього рівня з кількома помилками25
С4ДОБРЕ - в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок 30
D3,5ЗАДОВІЛЬНО - непогано, але зі значною кількістю недоліків25
Е3ДОСТАТНЬО - виконання задовольняє мінімальні критерії10
-НЕЗАДОВІЛЬНО - потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік-
F-НЕЗАДОВІЛЬНО - необхідна серйозна подальша робота-

Насамперед зауважуємо, що середня оцінка, яку здобувають студенти на сесії, дорівнює:
середня оцінка = 5 x 0.1 + 4.5 x 0.25 + 4 x 0.3 + 3.5 x 0.25 + 3 x 0.1 = 4,
де вагові коефіцієнті взято з таблиці. Отже, середня оцінка студентів, які склали сесію, - "добре". Якщо обидві оцінки В, С за ЕСТS-шкалою спроектувати на "4", а D, Е - на "3", то середня оцінка буде нижчою і дорівнюватиме "3,75".

Отже, ця таблиця встановлює нормальний розподіл студентів за оцінками, який продиктований так званим законом великих чисел. Цей розподіл є симетричним, центрованим на оцінці "4" і з дисперсією, яка дорівнює 0,325:
дисперсія = 52 x 0.1 + (4.5)2 x 0.25 + 42 x 0.3 + (3.5)2 x 0.25 + 32 x 0.1 - 42 = 0.325.

ІІІ. Наведемо тепер міркування щодо визначення кількості студентів-стипендіатів, якщо середній "прохідний" бал, набраний студентом за всю сесію, дорівнює "4".

Першу складову видно з таблиці (тобто тих, хто набрав "4", "4,5", "5" балів) - вона дорівнює 65%. Причому неважливо, куди викладач віднесе бал "4,5" - до "відмінно" чи до "добре". Ще одну складову маємо від комбінації "одна трійка + одна п'ятірка", яка також дає середній бал "4". Причому, як видно з характеристики оцінки "3,5", викладач відносить її скоріше до "3", ніж до "4". Тому цей перехресний внесок легко підрахувати - він становить 3,5%, якщо не враховувати тонкі, так звані кореляційні ефекти. Наприклад, мова може йти про внесок подвійної комбінації "трійка + п'ятірка" за умови, що іспитів не менше, ніж чотири. Вони дадуть незначний, на порядок менший внесок порівняно з величиною 3,5%.

Далі, навіть якщо оцінку D, тобто бал "3,5", частково розподілити (що у наших ВНЗ, узагалі кажучи, не роблять з огляду на характеристику цієї оцінки, а ставлять оцінку "3") до оцінки "4" (наприклад, десяту частину), то це зменшить перехресний внесок до 3,25%, але збільшить основний внесок з 65% до 67.5%. Разом це дає 70.75%.

Якщо викладач є гуманнішим або чимось чи кимось умотивованим "перекидати" студентів з групи D в групу C, або робить це під дією гіпнотичного ефекту добрих досягнень студента на минулих сесіях (щоб "не зіпсувати заліковку"), і тим самим неприродно деформує цю шкалу, то зрозуміло, що кількість студентів з середнім балом "добре" можна довести і до абсурдної цифри 90%. Саме тут криється механізм неякісного оцінювання знань студентів, і жодні слова про якісь "особливості" та "винятковість" не мають ані найменшої ваги, оскільки закони математичної статистики діють так само невблаганно та демонструють свою силу і універсальність, як і закони інших точних наук.

Отже, робимо висновок, що максимальна кількість студентів-стипендіатів зосереджена в околі 68.5-70.75%, тобто флюктуює біля позначки 70%. Ми могли проектувати ЕСTS-шкалу на іншу нашу національну шкалу, скажімо на 12-бальну чи 100-бальну, але наведені висновки, зрозуміло, не зміняться.

ІV. З викладеного можна зробити немало і "прямих" висновків. Наприклад, якщо в екзаменаційній відомості усім студентам виставлена оцінка "5", то маємо яскраве свідчення того, що такий лекційний чи семінарський курс є "ненасиченим", не університетського рівня, а такий собі пізнавальний курс, що дає лише неглибокі знання - навіть не знання, а відомості "газетного" характеру, і його осилить без особливої підготовки будь-хто з пішоходів на вулиці, і або викладач фактично не читає лекції і мусить бути "добрим" до всіх, або він є вразливим до додаткових мотивацій ззовні і надмірно позитивно оцінює студентів, або все це разом. Очевидно, що такий курс потрібно зняти зовсім або оцінювати знання студентів позначкою "так - ні", тобто заліком, а не іспитом. А це в рамках процесу автономізації тепер належить до компетенції ВНЗ.

Зрозуміло, що поданий аналіз має дещо прикидний характер, а наведені міркування і розрахунки зроблені "з руками в кишенях", але вони є коректними, а невраховані механізми є другорядними. Можна провести і тонший аналіз, який не змінить наших головних висновків, котрі фактично давно є у фольклорі академічного середовища і "ходять" університетськими коридорами.

Зауважимо, що критерії оцінювання за ECTS-шкалою не можуть пояснити таке відоме у нас явище, яке породила наша "неписана" українська "шкала": в гуманітарних дисциплінах вистачає, взагалі кажучи, "однієї студентської ночі" для одержання доброї оцінки, дещо складніше зробити це в природничих науках і неможливо без систематичної праці в дисциплінах з точних та технічних наук. Попередній аналіз свідчить, що саме гуманітарна складова освіти наших студентів зміщує ECTS-розподіл і робить його асиметричним в бік завищення оцінок.

V. Мета цієї публікації - започаткувати широку розмову про стан і якість системи оцінювання знань наших студентів, зокрема поговорити і про запровадження зворотного зв'язку через моніторингові соціологічні опитування "Викладач очима студентів". Нам потрібна якісна освіта, а не фальшиві чи "натягнуті" оцінки знань студентів. Мова не йде про те, чи оцінюється одна "студентська ніч" перед екзаменом чи систематична праця впродовж семестру, тобто кількість вкладеної праці студентом для засвоєння певного "кванту" знань з різних дисциплін (це залежить і від здібностей студента). Йдеться насамперед про національні стандарти оцінювання знань наших студентів - одну із складових піднесення якості української освіти до європейського і світового рівнів.

На завершення подаємо "рейтингову таблицю" ВНЗ, підпорядкованих МОН, за відсотками студентів-стипендіатів, яка дає оцінку нашої "близькості" до принципів Болонської декларації в частині оцінювання рівня знань студентів. З огляду на великий особистий педагогічний і управлінський досвід, керівники ВНЗ можуть провести додатковий докладний кількісний аналіз результатів екзаменаційної сесії у своєму університеті, виявити їх локальну візерункову структуру і переконатися, що в Природі все впорядковано "мірою, числом і вагою".

Кількість студентів денної форми навчання та відсоток стипендіатів за результатами зимової сесії 2008/2009 н.р. у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України
(інформація надана керівниками вищих навчальних закладів)

NНазва ВНЗКількість студентів денної форми навчання за державним замовленням% стипендіатів
1Ужгородський навчальний центр Київського національного торговельно-економічного університету13743,0
2Національний університет кораблебудування імені Адмірала Макарова601948,3
3Одеська академія холоду237852,7
4Мукачівський державний університет217754,1
5Київський національний лінгвістичний університет199554,3
6Одеський національний морський університет160754,4
7Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини296160,0
8Донецький національний технічний університет696761,1
9Донбаська державна машинобудівна академія228162,9
10Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди218864,0
11Одеська національна морська академія173864,0
12Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука54464,0
13Національний гірничий університет480266,0
14Тернопільський національний економічний університет391566,8
15Український державний хіміко-технологічний університет357767,0
16Українська інженерно-педагогічна академія225167,9
17Чорноморський державний університет імені П.Могили207468,0
18Чернігівський державний технологічний університет113868,0
19Національна металургійна академія України379068,3
20Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету103968,4
21Севастопольський національний технічний університет341369,0
22Кременчуцький державний політехнічний університет імені Михайла Остроградського186769,0
23Херсонський морський інститут37069,0
24Харківський національний автомобільно-дорожній університет249869,5
25Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету123570,0
26Азовський морський інститут Одеської національної морської академії12570,0
27Запорізький національний технічний університет424070,0
28Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв29170,0
29Луганський національний університет імені Тараса Шевченка56670,0
30Полтавський національний технічний університет269370,0
31Кримський психолого-педагогічний факультет Полтавського педагогічного університету1270,0
32Маріупольський державний гуманітарний університет134070,0
33Київська державна академія водного транспорту імені Петра Конашевича-Сагайдачного96070,6
34Київський національний економічний університет ім.В.Гетьмана621671,0
35Одеський державний екологічний університет143271,0
36Дніпродзержинський державний технічний університет224871,1
37Придніпровська державна академія будівництва та архітектури334572,0
38Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара848172,0
39Красноармійський індустріальний інститут Донецького національного технічного університету45872,0
40Слов'янський державний педагогічний університет240472,0
41Автомобільно-дорожній інститут Донецького національного технічного університету119772,0
42Сумський державний університет358472,5
43Київський національний університет імені Тараса Шевченка1192872,9
44Київський національний університет будівництва і архітектури458673,0
45Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"1130373,1
46Харківський національний університет радіоелектроніки432673,6
47Миколаївський державний університет імені В.О.Сухомлинського285673,7
48Національний університет "Львівська політехніка"1487374,0
49Одеський державний економічний університет214474,0
50Сумський державний педагогічний університет імені А.Макаренка271074,0
51Черкаський державний технологічний університет235874,0
52Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна713674,6
53Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича6395

74,6

54Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут"2352574,9
55Київський національний торговельно-економічний університет365774,9
56Київський національний університет технологій та дизайну378375,0
57Закарпатський державний університет67575,0
58Національний університет харчових технологій570975,0
59Харківський державний університет харчування та торгівлі184975,0
60Національний аерокосмічний університет імені М.Є.Жуковського421275,0
61Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету133775,0
62Донецький національний університет628375,1
63Одеський національний політехнічний університет554375,2
64Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького367175,3
65Глухівський державний педагогічний університет177075,4
66Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу363875,4
67Львівський національний університет імені Івана Франка995375,7
68Запорізький національний університет316675,8
69Криворізький технічний університет311776,0
70Національна академія природоохоронного та курортного будівництва163476,0
71Херсонський національний технічний університет268676,0
72Житомирський державний технологічний університет203276,0
73Криворізький державний педагогічний університет265276,2
74Тернопільський державний технічний університет імені І.Пулюя206876,3
75Одеський національний університет імені І.І.Мечникова580176,4
76Вінницький національний технічний університет342376,5
77Приазовський державний технічний університет275576,7
78Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури185276,9
79Державна льотна академія України123877,0
80Луцький національний технічний університет241577,5
81Бердянський державний педагогічний університет201178,0
82Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка397978,0
83Мелітопольський державний педагогічний університет ім.Богдана Хмельницького222378,0
84Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя194878,0
85Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка252378,0
86Харківський національний економічний університет282078,0
87Національна юридична академія України689678
88Одеська національна академія харчових технологій246778,0
89Донбаська національна академія будівництва і архітектури268378,0
90Національний авіаційний університет911478,4
91Хмельницький національний університет398679,0
92Херсонський державний університет366679,1
93Національний транспортний університет414079,5
94Чернігівський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка253679,5
95Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля704179,5
96Одеська державна академія будівництва і архітектури255879,6
97Національний університет "Острозька академія"157479,7
98Таврійський національний університет ім.В.І.Вернадського496980,0
99Ізмаїльський державний гуманітарний університет132480,0
100Південноукраїнський державний педагогічний університет ім.К.Д.Ушинського266180,0
101Харківська національна академія міського господарства296180,0
102Закарпатський художній інститут13980,0
103Державний інститут інтелектуальної власності2480,0
104Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника491080,3
105Первомайський політехнічний інститут Національного Університету Кораблебудування імені адмірала Макарова15480,5
106Харківська державна академія дизайну і мистецтва65581,0
107Національний педагогічний університет ім.М.П.Драгоманова696581,0
108Одеський інститут вимірювальної техніки12781,9
109Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов156882,0
110Донбаський державний технічний університет274882,0
111Національний лісотехнічний університет України219182,0
112Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету59782,5
113Запорізька державна інженерна академія165483,0
114Національний університет водного господарства та природокористування410083,0
115Одеська національна юридична академія279983,0
116Ужгородський національний університет469983,0
117Львівський державний інститут новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола104383,0
118Чернігівський державний інститут економіки і управління176383,0
119Державний університет інформатики і штучного інтелекту14183,0
120Кіровоградський національний технічний університет264684,0
121Волинський національний університет імені Лесі Українки425584,0
122Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г.Короленка287384,4
123Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди344984,4
124Національний університет "Києво-Могилянська академія"255885,0
125Рівненський державний гуманітарний університет440985,5
126Житомирський державний університет імені І.Франка268585,9
127Вінницький педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського293486,0
128Львівський інститут економіки і туризму64786,0
129Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка270786,7
130Донецький державний університет управління227686,8
131Львівська національна академія мистецтв75688,0
132Донецький національний університет економіки і торгівлі імені М.Туган-Барановського242789,2
133Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка289389,7
134Українська академія друкарства169091,5
135Кримський інститут Київського національного економічного університету42492,0
136Славутицький навчальний центр Чернігівського державного інституту економіки і управління4395,0
137Азовський регіональний інститут управління Запорізького національного технічного університету 58100,0

http://almamater.com.ua/
Просмотров: 410 | Добавил: aip | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Стахановский учебный комплекс © 2017
Поиск
Календарь
«  Октябрь 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архив записей
Друзья сайта
Календарь
Информер праздники сегодня
Погода
Курсы валют